juan_gandhi: (Default)
Juan-Carlos Gandhi ([personal profile] juan_gandhi) wrote2025-10-13 07:10 pm

мы с Гроком наваляли

 Il était une fois, au creux d'un hameau niché entre des collines verdoyantes et un ruisseau chantant, un vieux couple de grands-parents, tendrement unis par les années. Ils vivaient modestement, entourés d'un petit jardin fleuri, et possédaient une poule fidèle du nom de Paulette. Paulette n'était pas une poule ordinaire : ses plumes irisées scintillaient au soleil comme un arc-en-ciel effacé, et elle pondait chaque matin des œufs frais qui réchauffaient le cœur de la grand-mère et du grand-père.

Un matin d'automne, où les feuilles rougissaient comme des joues embarrassées, Paulette s'ébroua dans la paille de sa niche et pondit un œuf extraordinaire : un œuf tout en or pur, lisse et brillant, qui capturait la lumière en mille éclats dorés. La grand-mère poussa un cri de joie en le découvrant, et le grand-père, les yeux écarquillés, le souleva avec des mains tremblantes. "C'est un trésor du ciel !", s'exclama-t-il. Ils rêvèrent déjà de ce que cet or pourrait leur offrir : un manteau neuf pour l'hiver, ou un voyage au marché lointain.

Mais comment en profiter ? Le grand-père, avec sa vieille hache émoussée, frappa l'œuf sur le coin de la table rustique. L'œuf tinta comme une clochette, intact, moqueur. La grand-mère, plus douce, le tapota du bout de son tablier. Rien n'y fit ; l'œuf d'or riait en silence de leur maladresse. Ils passèrent la journée à tourner autour de lui, murmurant des sorts oubliés et consultant les voisins, qui haussaient les épaules en secouant la tête.

Soudain, au crépuscule, une petite souris grise, effrontée et curieuse, surgit de sous l'armoire. Elle trottina vers la table, agita sa queue fine comme un fouet espiègle, et fila en riant. L'œuf, surpris par ce remue-ménage, roula sur le bord de la table, vacilla un instant... et se fracassa au sol dans un éclat cristallin. Des paillettes d'or se répandirent comme une pluie de confettis, mais le trésor n'était plus qu'un jaune pâle et une coquille brisée.

La grand-mère fondit en larmes, ses épaules secouées de sanglots. Le grand-père, le cœur serré, essuya une larme sur sa barbe grise. Leur rêve s'était envolé en un clin d'œil, emporté par une queue de souris ! Paulette, qui observait tout depuis sa niche, battit des ailes et vint se frotter contre leurs jambes. D'une voix douce comme un caquètement chanté, elle murmura : "Ne pleurez pas, grand-mère ; ne pleurez pas, grand-père. Cet œuf d'or n'était qu'un caprice du destin, fugace comme une bulle de savon. Demain, j'en pondrai un autre – pas doré, hélas, mais simple et fidèle, comme notre vie ici. Et c'est bien souvent le plus précieux."

Les grands-parents sourirent à travers leurs larmes, serrant Paulette contre eux. Depuis ce jour, le hameau bruissait d'une leçon apprise : les vrais trésors sont ceux qui durent, nichés dans l'amour et la simplicité. Et ils vécurent heureux, avec des œufs frais chaque matin.

Fin.

hozar: (Default)
hozar ([personal profile] hozar) wrote2025-10-13 07:43 pm
Entry tags:

Фраза дня

 Путин принял Россию бензоколонкой, а оставит автостоянкой
vitus_wagner: My photo 2005 (Default)
vitus_wagner ([personal profile] vitus_wagner) wrote2025-10-13 04:40 pm

И еще о государственных мессенжерах

Я тут подумал, что если действовать по уму, проблему телефонных мошенников можно решить путем использования государственного мессенжера. Вопрос в том, что по уму, к сожалению, в современной России не получится. Ни чиновники, в первую очередь мелкие, уровня участкового, не готовы организовывать процессы по уму, ни люди не готовы доверять чему-либо государственному.

А так, если бы каждый четко знал, что любые представители государственных органов и банков никогда не будут звонить ему просто на мобильник (тут есть еще третья засада в том что покрытие мобильной связью GSM гораздо шире, чем покрытие мобильным интернетом, и четвертая, что у кучи народу кнопочные телефоны, куда мессенжер не поставишь), а будут звонить только на мессенжер, и в этом мессенжере есть очень наглядная функция проверки, правда ли звонящий или пишущий является представителем той организации. за которого себя выдает, то, пожалуй, в 90% случяев вместо того, чтобы нажать кнопку "принять звонок", люди нажимали бы кнопку "пожаловаться".

Но скорее всего именно эту функцию - возможность привязки звонящего к организации, в MAX забудут сделать или сделают так что пользователя будет легко обмануть с помощью правильно подобранной аватарки.

vitus_wagner: My photo 2005 (Default)
vitus_wagner ([personal profile] vitus_wagner) wrote2025-10-13 07:46 am

Автономное

Помнится, у Шумила в "Стать драконом" был описан такой способ энергоснабжения на планете Зона: раз в месяц берешь аккумулятор, везешь на электростанцию, там его тебе заряжают, и месяц пользуешься.

Так вот, вроде современные светодиодные светофоры достаточно экономичны, чтобы питаться этим методом. Если, допустим, группа светофоров потребляет 30 ватт, то типичного автомобильного аккумулятора на 60ач 12В как раз на сутки хватит. И в релейном шкафу места вполне достаточно, чтобы его там разместить. В отличие от двухкиловаттного бензогенератора, который приходится ставить рядом со шкафом. под дождем.

А если взять современный аккумулятор, литий-ионный, то там в такой объем влезет и на неделю запас энергии. И бесшумно к тому же.

Прям сюжет для рассказа получается. Как едет работник Росавтодора на пикапе, разводит аккумуляторы по светофорам. А у одного из поставленных в предыдущий раз аккумуляторов ёмкость по какой-то причине упала, и светофор отключился. Собралась пробка и в этой пробке стоит несчастный пикап везущий сменный аккумулятор.

hozar: (Default)
hozar ([personal profile] hozar) wrote2025-10-12 09:39 pm

Дітріх

Артур Дронь (Дітріх) написав автобіографичну книгу «Гемінґвей нічого не знає», виплескавши весь свій біль на папері.
Ви можете купити її тут або тут.
А тут лише де-які уривки з його твору.

«Вперше я почув його позивний, коли він прозвучав по рації востаннє. Лише позивний і слово-код на позна­чення загиблого. Позивний і дата смерті – оце і все, що я про нього знав. За позивним і датою смерті я й знай­шов його на Марсовому полі.
Коли молився біля могили, то побачив під хрестом перевернуту вазу з квітами. Підняв її та помітив у квітах записку: «Зайчик, з річницею нас. Кохаю». Позивний, дата смерті. А тепер – дещо значно більше.»

«Тобі 22, всі твої друзі мертві. Вереса на зачистці застрелили впритул з ПКМу. В льожку Кіндера прямим попаданням уїбала 120-та. Ягер підірвався на ОЗМці. Касперові перебило ноги - застрелився, не дочекавшись еваку. Ярика в нічному бою застрелили свої.
Коли стикаєшся зі смертю близької людини вперше, мозок намагається вигадати для неї сенс, знайти в ній стилістичне завершення.
Згодом розумієш, що справа марна. Ягеру і Кіндеру було по 19. Ярик мав дворічну доньку. Верес не дожив 2 дні до переводу.
Їх зрізало в довільний момент життя просто тому, що кулі і уламки мають властивість залітати куди завгодно крім бронеплити. Тепер щоразу, коли ти чуєш "доля", тобі кортить побитися».

«Вони щодня приходять до тебе. Ти говориш з ними як мертвий з мертвими. Вони зникають перед світанком. І тоді нарешті пригадуєш: ти забув сказати, що любиш їх».

«Ось виють сирени тривоги, а жінки несуть дітей у під­земний паркінг. Жінки втомлені, а діти – закутані в гори одягу, бо невідомо, скільки доведеться просидіти.
Це про тебе.
Ось приходить зарплата, але чверть її дуже швидко розлетиться на банківські карти тих, хто під Авдіївкою, на Лимані чи в Серебрянському лісі.
Це про тебе.
А ось під Авдіївкою, на Лимані чи в Серебрянсько­му лісі хтось рахує прильоти поряд і думає, який з них виявиться останнім.
Це про тебе.
У театрі збираються сотні людей, щоб послухати вірші, побути разом і підтримати своїх солдатів.
Це про тебе.
Люди вишукують по різних країнах дешевші авта, домовляються про генератори, замовляють старлінки, везуть крізь тисячі кілометрів на фронт паски, віддають волонтерству увесь час, який мають.
Це про тебе.
А сьогодні вночі хтось довго не зможе заснути. Буде думати і скучати. Чекатиме знову вдома.
Це про тебе.
І, може, єдиний спосіб перевірити, чи справді ти жи­веш, – це прочитати справжню літературу свого часу і послухати, чи каже вона тобі, що вся, цілком і повніс­тю, тепер і завжди, – про тебе.»

«Час жорстокий. Нечесний. Роз’ятрювальний.
Але не можем від нього ховатись. Маєм проживати його, хай навіть і так.»
ratomira: (Default)
ratomira ([personal profile] ratomira) wrote2025-10-12 09:27 pm
Entry tags:

Про детские дни рождения в 90-х

 Писала коммент в другой журнал, получился длинньім, оставлю и тут


У меня разблокировались жуткие воспоминания из детства. От меня ТРЕБОВАЛОСЬ бьіть очень коммуникабельной и приглашать на день рождения пол-класса, потому что мама накрьівала дома стол на 15 человек. Никаких развлечений, кроме стола с едой, при єтом не предусматривалось.

Read more... )
juan_gandhi: (Default)
Juan-Carlos Gandhi ([personal profile] juan_gandhi) wrote2025-10-12 05:30 pm

стосовно юзера vit_r - update: забанил

 Вот тут вот: https://juan-gandhi.dreamwidth.org/5966070.html много тем, где наш уважаемый [personal profile] vit_r  выдвигает очень много гипотез, совершенно не подтверждённых доказательствами и без ссылок на источники. Единственный аргумент - "я всех вас умнее". Что, конечно, мы не можем отрицать без доказательств, но и утверждать это без доказательств явно уже пахнет Трампом. Сейчас это как-то становится не так модно и смешно.
vitus_wagner: My photo 2005 (Default)
vitus_wagner ([personal profile] vitus_wagner) wrote2025-10-12 12:34 pm

Потемкинские деревни XXI века

У нас на Широкой наконец включили светофоры. На полтора месяца позже заявленного исходно срока окончания революции. Но что это за странное тарахтенье? Оказывается, светофоры не подключены к городской электрической сети, а запитаны от мобильных бензогенераторов. Видел парочку здоровенных 40КВт шкафов и парочку мальньких мобильных то ли 2. то ли 5-киловаттников.

А вчера вечером в том 2-киловаттнике, от которого запитан светофор ближайшего к нам перехода, бензин, видимо, кончился. И светофор погас.

Три месяца все газоны вдоль улицы были перерыты канавами, ждали пока там положат провода. Так и не все проложили.

vitus_wagner: My photo 2005 (Default)
vitus_wagner ([personal profile] vitus_wagner) wrote2025-10-11 09:45 pm

Комментаторское

Ах попался, блогер, стой
Не уйдешь из Сети.
Не расстанемся с тобой
Ни за что на свете

glav: (Default)
glav ([personal profile] glav) wrote2025-10-12 12:33 am
Entry tags:

они доиграются, что трамп будет в каждой стране

В Австралии год назад подавляющим большинством голосов (103-13) приняли "social media ban" - согласно которому "age-restricted social media platforms may face penalties if they don’t take reasonable steps to prevent under-16s from having accounts". Вступает он в силу 10 декабря этого года, но, судя по обсуждениям, пока нет ни полного списка "социальных сетей", которых это касается (по слухам, туда включается википедия, но не 4chan), ни того, что подразумевается под "reasonable steps".

https://www.esafety.gov.au/about-us/industry-regulation/social-media-age-restrictions
https://www.infrastructure.gov.au/department/media/news/social-media-minimum-age-legislation-passed
https://www.aph.gov.au/Parliamentary_Business/Chamber_documents/HoR/Divisions/details?id=2396

Начинаются движения в сторону попыток оспорить этот закон, но, по отзывам, это не очень перспективно. Формально оспаривать собираются свободу политической ассоцииации (или что-то типа того), но на реддите до некоторых начинает доходить, что защита детей тут не при чём, а всё дело в желании деанонимизации и контроля интернета.

https://www.abc.net.au/news/2025-10-11/constitutional-challenge-considered-over-social-media-ban/105876686

===

В Европах пытаются внедрить какое-то мракобесие и child abuse, убрав возрастные ограничения для самоопределения гендера:

"Requirements for legal gender recognition vary significantly across Member States. While a number of Member States have adopted self-determination models, others impose medical procedures, which the European Court of Human Rights has found may infringe human rights(41). The Commission will facilitate exchanges of best practices among Member States to support the development of legal gender recognition procedures based on self-determination that are free from age restrictions."

https://commission.europa.eu/news-and-media/news/free-love-free-be-eus-new-lgbtiq-strategy-2025-10-08_en
https://commission.europa.eu/document/b4952371-4308-47ad-b995-02c539b75dda_en

Если читать отчёт on its face valie, то возникает ощущение, что в Европах сплошные ненависть и насилие, а Еврокомиссия является проводником света на этом погрязшем во мрак континенте. Немножко напоминает "Brave New World" и "1984", но их, кажется, никто не читал.
alien3: (Default)
alien3 ([personal profile] alien3) wrote2025-10-11 01:28 pm

Всё идет по плану



Проголосовал на сайте Центрального банка за Большой телескоп азимутальный (БТА) на новую 500-рублёвую банкноту.
juan_gandhi: (Default)
Juan-Carlos Gandhi ([personal profile] juan_gandhi) wrote2025-10-10 12:08 pm

опять не понимаю

А что, в политической теории Хороших Русских сейчас идёт война фашистов против нацистов, что ли? Или чо? Или они к тому же за мир между фашистами и нацистами? 
vitus_wagner: My photo 2005 (Default)
vitus_wagner ([personal profile] vitus_wagner) wrote2025-10-10 08:17 am

Трансатлантическое

Первый перелет через Атлантику совершили Алкок и Браун в июне 1919 года. На слегка доработанном серийном бомбардировщике Викерс Вими. Вот казалось бы бери и организуй почтовую службу.

Но почему-то многие уверены что первым преодолел Атлантику по воздуху Чарльз Линдберг в 1927 году. Он летел один, на специально разработанной рекордной машине, этаком летающем бензобаке с безобразным обзором. Кстати в 1927 году французская компания Аэропосталь, в которой несколько ранее работал Сент-Экзепюри, уже на регулярной основе возила почту в Бразилию.

В чем смысл достижения Линдберга? А в общем-то ни в чем. Очевидно, что если ты летишь полтора суток, то делать это в одиночку - бессмысленный спортивный рекорд. Лучше полететь вдвоем, можно хоть за штурвалом меняться. Приз в 25 тысяч долларов, который получил Линдберг, был за перелет из Нью-Йорка в Париж, то есть из крупного города в крупный город, в то время как Алкок и Браун вылетали с Ньюфаундленда и садились на какое-то болото в Ирландии (увязнув и скапотировав при посадке).

Почему же Линдберга помнят все, а Алкока и Брауна (хотя современники их вполне заметили, король возвел обоих в рыцарское достоинство и вообще) никто?

Возможно, потому что Линдберг был яркой публичной персоной. Этакий Илон Маск XX века - он и в сверхдальние перелеты, он и с разработкой искусственного сердца, он и в тур по европейским странам, включая СССР, "изучить состояние авиационной промышленности". А Алкок - что Алкок - пилотом жил, и пилотом погиб буквально через полгода после перелета через Атлантику.

Возможно, потому что Линдберга активно продвигали американские правые - он симпатизировал нацизму,

Возможно, просто потому что он американец. А американцы умеют в PR гораздо лучше, чем их кузены по другую сторону того, перелеты через что мы обсуждаем.

X-Post to LJ

juan_gandhi: (Default)
Juan-Carlos Gandhi ([personal profile] juan_gandhi) wrote2025-10-09 12:26 pm

а правильно ли я понимаю

 Что в "англоязычной версии" "дневников Навального" все эти телеги насчёт как Навальный за Украину и против оккупации, просто являются художественным вымыслом, адресованным соответствующей публике и, в частности, Нобелевскому комитету. Юлия же может сейчас лепить какие угодно "дневники", кто ей запретит. Хоть бы и посмертные записки, полученные через спиритические сеансы.
juan_gandhi: (Default)
Juan-Carlos Gandhi ([personal profile] juan_gandhi) wrote2025-10-09 08:16 am

смешной случай на уроке

На втором курсе семинар по матанализу у нас вела Эсфирь Глускина. Молодая такая, нервная. Раз она задала нам задачу - посчитать объём тора, образованного эллипсом. Никто интегралы не стал выписывать, потому что все знают, что это площадь сечения, умноженная на 2*π*r, где r - радиус до центра тяжести. Ах вот вы как, - решила Эсфирь Давидовна, - и дала нам другую фигуру вращения. Треугольник в сечении. Ну так и чо. Мы ту же формулу. Разозлившись, она дала нам ещё каку-то фигуру вращения. Мы уже все смеялись. В конце концов она сдалась. А интегралы мы так и не брали на том уроке.
alien3: (Default)
alien3 ([personal profile] alien3) wrote2025-10-08 10:23 pm

БГ



Какие нервные лица — быть беде
Я помню, было небо, я не помню где
Мы встретимся снова, мы скажем «Привет», —
В этом есть что-то не то

Рок-н-ролл мёртв, а я ещё нет
Рок-н-ролл мёртв, а я
Те, что нас любят, смотрят нам вслед
Рок-н-ролл мёртв, а я ещё нет...

«Аквариум» — «Рок-н-ролл мёртв»
vitus_wagner: My photo 2005 (Default)
vitus_wagner ([personal profile] vitus_wagner) wrote2025-10-08 09:58 am

Птички

За окном у нас растет береза примерно на этаж выше нашего окна (у нас седьмой этаж). На этой березе по веткам прыгают всякие птички. Синички и еще кто-то помельче. Но не воробьи.

Лиза

Лиза сидит на подоконнике смотрит на них через сетку и издает очень специфические звуки, которые на кошачьем языке означают, вероятно "видит око, да зуб неймет".

X-Post to LJ

vitus_wagner: My photo 2005 (Default)
vitus_wagner ([personal profile] vitus_wagner) wrote2025-10-08 09:35 am
Entry tags:

Светофорное

На перекрестке Полярной и Широкой наконец включили светофор. Отключили его по-моему в середине июля в ходе реконструкции Широкой. Теперь, наконец, реконструировали. Общая продожительность цикла стала где-то минуты три.

Впрочем до завершения реконструкции еще долго. Хотя по плану она должна была окончиться 31 августа. Сейчас не хватает автобусных остановок на островках посреди улицы. Из-за этого автобусные полосы которые перенесли с краев улицы на середину, остаются незадействованными. По ним только полиция ездит. Ну и не все светофоры еще включили, а местами и уличные фонари не работают.

rexy_craxy: (burg_umbrella)
rexy_craxy ([personal profile] rexy_craxy) wrote2025-10-08 01:25 am

Мимоходом

Само собой разумеется, упразднение обособленного хозяйства неотделимо от упразднения [Aufhebung] семьи.
("Немецкая идеология").

Т. е. уже для молодых "бород" это было "само собой" разумеющимся -- как вывод из до конца обдуманных "в категориях" исторических тенденций.

Но носителей "ценного мнения" же миллиарды, не говоря уже об обсевших весь глобус корпорациях по защите от будущего... Какая тоска.